<p style='margin:0px; text-align:center; font-size:16pt; font-weight:bold;'> You need Adobe Flash Player to see this video<br><br> <a href='http://www.macromedia.com/go/getflashplayer' style='text-align:center; font-size:16pt; font-weight:bold;'> Get the Flash Player</a></p>
Pesquisar em Vídeos, membros, eventos, arquivos de áudio, fotos e Blogs Procurar
Церква Св. Іллі на Кривчицях збудована на місці первісної дерев'яної церкви
1698 р. Наприкінці ХІХ ст. (1884 р.) реконструювали вже муровану споруду церкви
Св. Іллі. Дослідники припускають, що церква була споруджена на місці
поганського капища, де поклонялися Перуну. Церква Св. Анни на вул. Заозерній,
споруджена у 1775 р.

 Сусідні Кривчичі належать до найстарших сіл під Львовом.
Як було вже згадано, тут збирався купецький караван, що їхав на схід; дорога
йшла через Лисиничі на Глиняни й далі. На кривчицьких полях стояв також табір
Богдана Хмельницького 1648 р. і частина військ 1655 р. Досі ще частина
кривчицьких піль має назву Табори.
 Як показали археологічні розкопки 1995 року,на місці де стоїть Храм Святого
Іллі.Тесвитянина,ще в княжі часи височіла мурована вежа фортеця, у вигляді
ротанди і фундаменти її стін служать основою нинішнього храму, перша згадка про
який датована на 1698 роком.Тривалий час храм Святого Іллі був дочірнім і
належав до Знесенської церкви Вознесіння Господнього.Перед другою світовою
війною своєю активністю тут відзначало Свічове братство.
 Парафіяни Кривчиць брали активну у національно-визвольних змаганнях
українського народу 20 століття.Свідчить про це спільне поховання біля храму
воїнів Українських Січових Стрільців,які полягли в героїчній боротьбі за
Львів.У післявоєнні роки церковний храм підлягав юриздикції Московської
патріярхії РПЦ.
 Незважаючи
на утиски віруючих атеїстичною владою, парафіяни все ж знаходили можливість
утримувати храм у зразковому стані, щоб своїм виглядом він приваблював
односельців.Навіть у час, коли влада була занята Олімпіади в 1980-му році,
вірні зуміли скористатися нагодою, щоб добувати церковні пріміщення.У літку
1990 року вірні парафії повернулися у лоно Греко-Католицької Церкви, їхній
парох розгорнув активну духовну діяльність.При храмі організовано суботню
вечірню школу, в якій почергово ведуть заняття священики Греко-Католицької і
сусідньої Православної церков.

Село Кривчиці
Саме село Кривчиці вперше згадується у 1447 р., хоча поселення на цьому міс­ці було ще
в дохристиянські часи. Припускають, що назва поселення походить від Кривого лісу,
що ріс у цій околиці. Під стінами церкви Св. Іллі (вул. Крив­чицька Дорога, 113), відомої з XVII ст.,
яка була раніше дочірною церковцею парафіяльної церкви Вознесіння Господнього
на Старому Знесінні, археолог Микола Бандрівський виявив під час розкопок 1992 р.
фрагменти поселення XI-XV ст. Дослідники гадають, що фундаменти церкви могли бути
змуровані ще у ХІІІ ст. Тоді на цьому місці спорудили шестигранну оборонну вежу.
Архео­лог Микола Бандрівський припускає, що залишки башти були використані для
побудови церкви Св. Іллі. Ймовірно,

у язичницькі часи тут було капище Перу­на. При запровадженні
християнства культ повелителя грому і блискавок Перу­на
перетворився у пошанування Святого Іллі, гуркіт колісниці
якого ототожню­ється з громом.
На захід від церкви височіє гора Хомець – унікальна пам'ятка
природи із за­лишками реліктового лугостепу.
Вона є одним із найцінніших ботанічних об'єк­тів регіонального
ландшафтного парку "Знесіння".
Саме на Знесінських горбах зупинилось поширення великого
льодовика (100-200 тисяч років тому).
Нещо­давно до вершини гори проклали Хресну дорогу зі
станціями-хрестами, яка по­чинається біля статуї Божої Матері на вулиці Марунька.
Біля перетину нинішніх вулиць Богданівської
та Кривчицька Дорога збудували у 1930-х в "
історичному стилі" костел Воздвиження Святого Хреста з високою вежею.
За радянських часів костел перетворено на склад, а в 1990 р.
храм пе­редали громаді УАПЦ,

яка перебудувала вежу, замінивши "готичний" шпиль на цибулясту баню.
Тепер тут Церква Різдва Пресвятої Богородиці.
За підрахунками Володимира Кубійовича,
у 1939 р. у Кривчицях (тій частині громади, що не була включена у 1931 р.
до Львова) було 1560 мешканців, із них 1320 поляків, 160 українців та 80 гебреїв.
Після війни більшість поляків виї­хали до Польщі, а на їх місце прибули українці із Закерзоння.
Німецька влада у 1942 р. приєднала Кривчиці, разом із Винниками, Лисинича­ми,
Підбірцями та Кам'янополем до складу Львова (до дільниці VIIІ – Вайнбер­ґен). У 1944 р.
Кривчиці знову стали селом і увійшли до
Новояричівського райо­ну, а остаточно приєднали їх до Львова у 1962 році.

Visitantes da minha página


AmiliWalker AmiliWalker
12 dias atrás
JosephHFelder JosephHFelder
130 dias atrás
AlanCuthbert AlanCuthbert
146 dias atrás
GregoryCErvin GregoryCErvin
173 dias atrás
HollyMClark HollyMClark
192 dias atrás
peter pen peter pen
384 dias atrás
TimSmith TimSmith
1060 dias atrás
УГКЦ     Храм Святого Пророка Іллі Львів УГКЦ Х…
2945 dias atrás
Não logar minhas visitas (Mudar)

Página de 3